Місто мільйона щурів. Донецький щоденник
"Влада" "народної" знайшла спосіб вирішення проблем донеччан. Як відомо, їх чимало в окупованому Донецьку. Усі, хто залишився тут жити, щодня стикається з багатьма проблемами.
Провідати родичів в Україні – проблема. Почути голос сина, дочки чи онука, які поїхали після окупації – проблема, якщо ти не маєш смартфона. А люди похилого віку в основному воліють користуватися кнопковим телефоном, тому що не можуть освоїти сучасні гаджети. Вимити посуд, попрати або прийняти душ – проблема, тому що вода з крана йде в кращому разі раз на три дні. Брудні під'їзди – також проблема. Прибирати нема кому з тієї банальної причини, що зарплати смішні. З прибиранням прибудинкової території така ж історія – двірники у дефіциті. А з вивезенням сміття так і взагалі біда. Вулицями вже бігають щури. Тепер місто мільйона троянд можна сміливо перейменовувати у місто мільйона щурів.
Кадровий голод – це, напевно, одна з найбільших проблем "республіки". Фахівців різного профілю шукають у всіх галузях. Вчити дітей нема кому, лікувати людей нема кому. Навіть возити пасажирів нема кому.
Думали-думали "правителі" "народної", як же вирішити всі ці проблеми і нічого краще не придумали, як створити "Раду щодо покращення якості життя в ДНР".
І щоб народу легше було очікувати покращень, йому негайно розповіли про поставлені завдання: "розгляд пріоритетних проєктів у соціальній сфері, аналіз їх реалізації, розробка пропозицій щодо регіональної політики у цьому напрямку та необхідних змін нормативної правової бази Республіки".
Щоб надати особливу значущість майбутній роботі, до складу ради включили "шановних" людей "республіки". Такими виявилися "регіональний прем'єр" та "віце-прем'єри", а також керівники профільних "міністерств" та громадських організацій. І, ясна річ, очолив цей важливий орган сам Пушилін.
Погодьтеся, класичний приклад чергового тупізму. Пам'ятаєте, у Булгакова у "Собачому серці" професор Преображенський давав визначення слову розруха? "А що означає ця ваша розруха? (...) Що ви маєте на увазі під цим словом? Це ось що: якщо я, замість того, щоб оперувати щовечора, почну у себе в квартирі співати хором, у мене настане розруха. Якщо я, входячи у вбиральню, почну, вибачте за вираз, мочитися повз унітаз і те саме робитимуть Зіна і Дарія Петрівна, у вбиральні почнеться розруха. Отже, розруха не в клозетах, а головах".
Виходячи з цього, в головах "правителів" "народної" тотальна розруха, якщо вони вважають, що прибрати сміття у дворах ніяк не вийде, якщо не розробити стратегію розвитку соціальної сфери в "ДНР". Справді, класика безсмертна.
Очевидно з метою поліпшення якості життя було прийнято і постанову про військову цензуру. "Ввести військову цензуру за поштовими відправленнями та повідомленнями, що передаються за допомогою телекомунікаційних систем, а також контроль за телефонними переговорами", – йдеться у документі, підписаному Пушиліним 18 вересня. Тепер управлінню ФСБ Росії з "ДНР", "міністерству зв'язку" та "міністерству інформації" регіону належить терміново розробити та затвердити спільний порядок заходів з контролю за військовою цензурою. А висловлюючись простою мовою – стежити за кожною людиною, підслуховувати, підглядати та вишукувати інакодумців, щоб потім звинуватити їх у зраді, нелояльності чи шпигунстві.
Турботою про народ продиктована й заборона проведення зборів, мітингів, демонстрацій, ходів, пікетувань і страйків. Хоча, як на мене, це точно зайве нагадування про те, чого позбавлені люди в умовах окупації. Бо гордий народ Донбасу з 2014 року не протестує та не мітингує з міркувань безпеки.
Окремим указом заборонили виїзд певним категоріям громадян за межі "республіки" без "спеціального" дозволу. Сюди потрапляють усі "держслужбовці" та особи, які проходили військову службу у ЗС "ДНР" та інших військових формуваннях. Зрозуміло, ця заборона була прийнята також із благих спонукань. Щоб знати, кого і де шукати у разі потреби. Зрозуміло, задля надання допомоги.
Чи то на виконання цього Указу, чи то з інших причин (що швидше за все) на "кордонах" із "ЛНР" та Запорізькою областю нині з особливою душевною теплотою "упорядковують" пости блокування, фільтраційні пости та контрольні пости в'їзду та виїзду.
Але й цього виявилося замало для того, щоб громадяни "ДНР" відчули, як щосили намагається "влада народна" покращити якість життя простої людини. І вирішили тоді у високих кабінетах відрізати населення від зв'язку із зовнішнім світом. Насамперед від отримання інформації про те, що відбувається за межами зоопарку під назвою "ДНР". Без сумнівів – ухвалення такого рішення пов'язане також виключно із турботою про громадян "республіки". Щоб нічого не засмучувало та не викликало сумнівів. Так би мовити, для стабілізації емоційного тла.
Власне, в "республіці" вже з минулого року заблокували Facebook, Messenger, Viber та більшість українських сайтів новин. Але блокування вдавалося оминати за допомогою VPN. Тепер цей сервіс буде недоступним. У Росії вже неможливо завантажити такі додатки всім абонентам "МТС", "Білайн", "Мегафон", "Теле2", Yota та Skynet. Як повідомляють російські ЗМІ, перед інтернет-провайдерами поставлене завдання максимально блокувати VPN-сервіси до грудня, після чого блокуватимуться окремі сегменти YouTube і Telegram, а також не виключають блокування WhatsApp. Хоча член Ради Федерації Артем Шейкін заявив, що ще немає відповідного наказу і що швидше за все це відбудеться не раніше 1 березня 2024 року. Але ця новина за своєю суттю нічого не змінює. Лише на короткий часовий відрізок відсуваються терміни занурення у пітьму.
Подібний досвід блокування інформації успішно застосовується у такій самій "демократичній" Північній Кореї. Там інтернет обслуговує виключно потреби влади. Громадянам глобальна мережа недоступна. Вони змушені слухати лише урядову пропаганду та без тіні сумніву вірити всьому, що їм кажуть.
Тепер не складно здогадатися, чому в Росії з ЄДІ-24 прибрали такі теми як "Демократія", "Міжнародне право" та "Громадянське суспільство". Вирішили це зайвим і непотрібним для вивчення та розуміння підростаючим поколінням. Хоча у Вікіпедії все ще написано: "Формально в сучасній Російській Федерації демократія і народовладдя є основоположними принципами її державного устрою та політичного режиму згідно з Конституцією". І це вкотре свідчить про те, що представлена картинка не відповідає реальній дійсності.
Натомість замість вивчення принципів демократії та ознак громадянського суспільства школярів навчатимуть плести маскувальні сітки та робити окопні свічки для військовослужбовців. І це не жарт. У Держдумі запропонували запровадити новий предмет для школярів під назвою "Важливі справи": там діти отримуватимуть ці корисні навички. Напевно, це теж одне із стратегічних завдань щодо покращення якості життя громадян "республіки".
Сумно та боляче спостерігати, як перехід "ДНР" на російські стандарти вбиває все прогресивне, чим пишався Донбас до 2014 року. На думку окупантів, якість життя стане кращою, якщо людині заборонити думати, писати, говорити про те, як вона бачить ту чи іншу подію, що вона відчуває. Страшно усвідомлювати, що тут будується суспільство покірних і терплячих. Бо "руський мир" не сприймає жодних свобод. Тільки страх, покірність та рабство.